Практичні поради та рекомендації

Навчання та консультації для малярів

Це теоретична інформація, яка може бути корисною малярам-професіоналам в їх роботі.
Але, звичайно ж, кожен маляр віддає перевагу практичному досвіду, а не теорії. Для цього ТзОВ «АВТОФАРБА-Україна», представник компанії "Dichem Italy" в Україні, проводить практичні семінари, учасники яких не тільки отримують теоретичні знання, а й тестують нову продукцію самі. Семінари проводяться за сприяння європейського представництва компанії за участю досвідчених італійських технологів.
Ми чекаємо відгуків від професіоналів, які люблять йти в ногу з часом, впроваджувати нові матеріали й експериментувати.
 
 
Первинна антикорозійна обробка металу.
Одним з головних етапів фарбування кузова є попередня підготовка поверхні. Цей етап є одним з найбільш важливих і відповідальних, оскільки від якості виконання даних робіт залежить якість виконаної роботи в цілому. Для досягнення високого результату важливим чинником є застосування сучасних високоякісних матеріалів. Професійним майстрам ми рекомендуємо використовувати матеріали компанії "Sherwin-Williams" або "Dichem Italy", які відповідають найвищим вимогам споживачів, легкі та зручні в застосуванні.
У цій статті мова піде про те, як домогтися антикорозійного захисту металу і забезпечити високу адгезію між металом та наступним покриттям при проведенні кузовного ремонту. Все це можна зробити за допомогою нового продукту, випущеного компанією "Sherwin-Williams" Primer Non Sanding 2K (108.1015), далі - 1015, серед продуктів компанії "Dichem" - це грунт Master Acryl Uni Primer.
1015 - це первинний грунт, він же витравлюючий, він же адгезійний, він же антикорозійний.
Функція витравлювання та антикорозійного захисту грунтом 1015 здійснюється за рахунок наявності активних хімічних компонентів, що усувають плівку води, яка завжди знаходиться на поверхні металу, покращують поверхневий шар самого металу, усувають осередки майбутньої корозії і, підвищуючи хімічну стійкість металу до окислення, перешкоджають проникненню вологи та кисню.


Грунт 1015 адгезійний, бо здатний утворювати міцний зв'язок з підкладкою. Адгезія залежить значною мірою від якості поверхні, на яку наноситься матеріал, від властивостей самого матеріалу та від умов його нанесення. Адгезія будь-яких матеріалів сильно погіршується, якщо поверхня не знежирена, покрита шаром силіконової чи тефлонової поліролі, або ж оброблена шліфувальним папером із занадто дрібним зерном.
Зменшення адгезії іноді виникає в тих випадках, коли наступний шар наноситься більш, ніж через 24 години після нанесення попереднього.
Навіть незначне зниження адгезії призводить до появи сколів і відшарування емалі при незначних механічних впливах, неминучих в процесі експлуатації.
Кузов автомобіля - це тонкі металеві листи, які відчувають постійні навантаження, особливо в місцях з'єднань, де механічне напруження максимальне. Зовнішній лаковий шар повинен мати високу твердість для уникнення утворення подряпин. Але рано чи пізно в ньому утворюються мікротріщини, які, постійно розвиваючись в глиб, досягають поверхні металу. Вода, що взимку має властивість замерзати, прискорює розвиток цих мікротріщин. Далі, вода проникає до металу і надзвичайно швидко на, здавалося б, нічим не порушеному шарі фарби виникає рудий потік.
Іноді продукти корозії знаходять вихід у вигляді невеликої плямки, і, якщо видалити фарбу, можна побачити вогнище корозії розміром до декількох сантиметрів. Зовсім інакше процес розвивається при використанні спеціальних первинних грунтів, в даному випадку – 1015.

За деякий час після нанесення грунт 1015 рекомендується закрити однокомпонентним, двокомпонентним або двошаровим покриттям "Sherwin-Williams".
Ця сучасна технологія називається «мокрий по мокрому».
Застосування 1015 дозволяє значно скоротити час ремонту автомобіля, особливо у випадку ремонтів із заміною елемента, тим самим, підвищуючи продуктивність автосервісів.
Наприклад, в процесі шліфування оригінального транспортного грунту дане покриття було випадково прошліфовано до металу, і маляру доводиться наносити антикорозійний грунт, а потім грунт-ізолятор.
Тепер же досить просто нанести грунт 1015, який вже через 30 хвилин витримки можна покривати автофарбою.
Іншою перевагою нового грунту є більш низький вміст розчинника (до 300 гр на 1 літр готового до застосування грунту), що робить продукт менш шкідливим для здоров'я і навколишнього середовища.
Вражаюча кількість переваг характеризує новий грунт-ізолятор 1015 як ефективний, економічний і зручний у застосуванні продукт, використовуючи який маляр може бездоганно відремонтувати автомобіль.
Фарбуємо весь елемент або «плямою».

Існує два методи усунення пошкоджень лакофарбового покриття деталей автомобіля:
 
суцільне фарбування елемента в стик з сусіднім елементом;
 
• фарбування елемента плямою.
 
При проведенні ремонту лакофарбового покриття на окремій деталі потрібно враховувати, на якій ділянці деталі виник дефект, а також яку площу деталі в відсотковому співвідношенні він займає. Від цих факторів залежить те, чи будемо ми наносити лакофарбне покриття на всю деталь чи "плямою".
Частково або “плямою”, підфарбовуємо деталь, коли дефект знаходиться на зовнішньому краї і займає не більше 25-30% від всієї деталі. Коли деталь внутрішня, то дефект для фарбування “плямою” повинен знаходитися в центрі цієї деталі і займати не більше 15-20% від всієї площі. Також із застосуванням техніки “плямою” усуваємо дуже маленькі дефекти (до 5% займаної площі), незалежно від того, в якій частині деталі вони знаходяться.
У тому випадку, коли місце часткового ремонту стикується з сусідньої деталлю, для кращого результату напилюєм фарбу на цю деталь.
Компанія "Sherwin-Williams" розробила ряд продуктів, які полегшують виконання таких точкових ремонтів. У цей список входять такі продукти як:
0001 – розчинник для усунення переходів для металіків, перламутрів (баз);
0010 – розчинник для усунення переходів для акрилів, лаків;
0071 – лак для приховування переходів для акрилових фарб.

В залежності від факторів, наведених вище, кожен з цих продуктів використовується в окремому випадку. 
 
Спосіб 1. Дефект займає 15% передньої частини крила, покритого фарбою з ефектом “металік, перламутр”. Наносимо перший шар фарби на попередньо підготовлену ділянку поверхні, при цьому краї нанесеної фарби не повинні бути чіткими, а плавно розпиленими. Додаємо в залишок фарби 30% перехідного розчинника і наносимо другий шар, що займає на 5-10% площі більше першого. Знову в залишок фарби доливаємо 30% розчинника 0001 і наносимо третій шар, вже захоплюючи площу на 10-15% більшу за другий шар.
 
При необхідності цю процедуру повторюємо ще раз і закриваємо весь елемент лаком. Цей спосіб більше підходить для металіків (перламутрів) темних відтінків.
 
Спосіб 2. Дефект займає 20-25% частини елемента, покритого фарбою з ефектом “металік, перламутр” світлого відтінку. Наносимо на весь елемент розчинник для переходів 0001 в один шар, потім послідовно три шари фарби (кожен наступний на 10-15% повинен перекривати попередній). Заключний етап - покриття лаком всього елемента.

Спосіб 3. Цей спосіб полягає у використанні першого і другого способу одночасно. Так виконується усунення дефекту “плямою”, коли автомобіль забарвлений дуже світлим (сріблястим) металіком.
 
Спосіб 4. Дефект займає частину елемента (15-20%), пофарбованого акриловою фарбою без ефекту “металік”. Наносимо перший шар фарби на заздалегідь підготовлену поверхню, потім додаємо в залишок фарби 25-30% перехідного розчинника 0010. Наносимо другий шар, який на 15-20% перекриває перший шар. Знову доливаємо 25-30% 0010 і закриваємо третім шаром фарби всю підготовлену поверхню.
Важливою вимогою є те, що фарба не повинна дійти до глянцю (необробленої абразивом поверхні) на 1,5-2 см. для якісної подальшої поліровки. Таким самим способом можна наносити лак.
 
Спосіб 5. Той же дефект, що і в способі 4, але більших за розміром площ (25-30%). Відмінністю від четвертого способу є те, що після нанесення третього шару весь елемент прокривається лаком для приховування переходів 0071 в один шар.
 
Дефекти при фарбуванні автомобіля і причини їх виникнення
 
Пропонуємо увазі читачів опис етапів підготовки і фарбування поверхні, а також можливих дефектів, які виникають через недотримання технологій.
Якість пофарбованої поверхні повністю залежить від технологічно правильної підготовки поверхні. Під правильною підготовкою поверхні ми маємо на увазі створення конверсійного шару, який своїми властивостями сприяє збільшенню адгезії лакофарбового матеріалу, а також, завдяки хімічним властивостям, гальмує процеси окислення металу. Адгезію лакофарбового матеріалу до підкладки можна збільшити механічним шляхом, за допомогою абразивної обробки.
 
Наступним етапом підготовки є знежирення поверхні - видалення масляних та твердих забруднень. Це перша, після абразивної обробки, дуже важлива операція. Для цих цілей застосовуються розчини, що складаються з неорганічних сполук, органічних сполук, органічних розчинників.
Без ретельного знежирення поверхні не може бути й мови про високу адгезію лакофарбового покриття до підкладки. Однак для забезпечення високої корозійної стійкості, необхідно створити на поверхні елемента плівку за допомогою антикорозійних грунтів.
Недостатнє знежирення поверхні призводить не тільки до зменшення адгезії, а й до ряду дефектів лакофарбового покриття:
  • поява на поверхні кратерів;

нерівномірне точкове розтікання фарби і лаку.
Після всього цього проводимо шпаклювання підготовленої поверхні у відповідності з технологічними картами даної шпаклівки. Необхідно суворо дотримуватися всіх вимог до співвідношення затверджувача з фарбою, кількості шарів, часу сушіння, методів абразивної обробки.
Недотримання одного або декількох з цих параметрів може призвести до наступних дефектів:

виділення надлишку вологи (не можна допускати попадання води на шпаклівку, так як вона гігроскопічна).

 
Надмірне додавання затверджувача призводить до утворення на лакофарбових покриттях оранжево-жовтих плям через реакцію зайвого затверджувача із зовнішнім покриттям.
Просідання шпаклівки по “рискам” від абразивів в результаті накладання шпаклівки в один шар, використання абразивів на етапах перетирання з великим перепадом номерів.

 
Нанесення грунтів, підкладів є наступним етапом у підготовці поверхні. Нанесення матеріалів також вимагає дотримання всіх технологічних норм. При порушенні норм нанесення матеріалів виникають такі дефекти як:
просідання грунту внаслідок просідання шпаклівки

розривання плівки грунту через надмірне використання затверджувача, що викликає швидке висихання верхнього шару, а нижній продовжує сохнути

ефект «павутини» - використання розчинників агресивних до даного грунту

повітряні бульбашки (підвищена вологість)

Заключним є лакофарбове покриття, нанесення якого є найважливішии етапом у процесі фарбування поверхні. На цьому етапі виникає найбільше дефектів у зв'язку з тим, що фарба виявляє помилки, допущені на підготовчому етапі, а також можливі проблеми, які виникають при недостатній кваліфікації автомаляра і порушенні ним технологій фарбування.
 
Основні дефекти при нанесенні лакофарбових покриттів:
недостатній блиск (нанесення фарби/ лаку “пилом”, а не на блиск). Причина – неправильне налаштування фарбопульта.
  
«апельсинова кірка» (велика кількість затверджувача у фарбі (лаку), надмірна температура сушки). Всі ці фактори перешкоджають розтіканню фарби. 
 
туманні плями (використання не фірмових розчинників)
 
зтікання лакофарбового покриття (низька температура у фарбувальній камері, занадто великий шар фарби, лаку, неправильне налаштування фарбопульта)

«Апельсинова кірка» (велика кількість затверджувача у фарбі (лаку), надмірна температура сушки). Всі ці фактори перешкоджають розтіканню фарби.

 
туманні плями (використання не фірмових розчинників).

зтікання лакофарбового покриття (низька температура у фарбувальній камері, занадто великий шар фарби, лаку, неправильне налаштування фарбопульта).

прозорість покриття (недостатній шар лакофарбового покриття, відсутність підклада під колір при необхідності).

ореол при локальному ремонті (неправильно підготовлена поверхня під пляму, недотримання технологічного процесу, невірна настройка фарбопульта).

 
масляні плями (погано знежирена поверхня, відсутність масляного фільтра на подачі повітря, використання забрудненої тари при розведенні фарби, лаку).
 
відшаровування фарби (лаку) - погана адгезія через неправильну абразивну підготовки та використання невідповідних засобів, що підвищують адгезію.
 
недостатня твердість (не дотримано пропорцію затверджувача з фарбою, велика кількість розчинника).
 
Ви можете переконатися, що цього значного переліку дефектів можна уникнути, якщо дотримуватися технологій і використовувати якісні фірмові матеріали.